Випий кави …

Мені подобається пити латте. Гарячий, з карамельним сиропом. Такий, який добре пити взимку, замерзнувши в кінець на зупинці. Мені подобається його молоко, яке прибирає гіркоту самої кави. Подобається пінка — повітряна, приємна, яка поступово тане. Подобається солодкість сиропу. Він дорогий. За нього завжди багато беруть. Іноді можна дозволити, але не завжди.

А кому-то подобається еспресо. Горький, міцний, з зернами сильної прожарювання. Без цукру, просто гаряча чашка чорної рідини. Вони п’ють його і їм подобається. До нього можна звикнути і з часом ти вже не зможеш пити щось солоденьке і приємне. Ти звикнеш до цієї гіркоти. Звикнеш до того, що буває жахливо гірко і не страшно. Саме те, щоб пити восени, дивлячись у вікно на дощ. Такий стаканчик дешевий, доступний всім. Але не всі можуть пити його.

Деякі розводять еспресо водою, щоб було менше міцно. Вони не звикли ще до цієї гіркоти. Хочуть, щоб було простіше і приємніше. Виходить водичка, злегка гірка, на каву схожа і приємна. І коштує недорого, і задоволення начебто є. А ніби й зовсім не те …

І немає, тут йдеться зовсім про каву …

Олександра Макарова-Землянська