Темна сторона гривні. Чому українська валюта падає і чому з нею все буде добре

Ми звикли до того, що українська гривня — ненадійна валюта, яка при перших же негараздах чи ризиках знецінюється. Саме такими очікуваннями ми й жили в усі останні кризи, і такі очікування обов’язково справджувалися.

Цього разу, незважаючи на велику невизначеність, гривня тримається досить пристойно, особливо на фоні російського рубля, мексиканського песо чи навіть норвезької крони, що обвалилися більш ніж на 20% по відношенню до долара з початку року.

Не важко помітити, що найбільш кволі валюти за проміжними результатами року представляють країни, що є найбільш залежними від продажів нафти та газу. Оскільки нафта подешевшала втричі за останні пів року, такі країни недоотримають експортну виручку. Всередині цих країн долар буде в дефіциті, тож усі очікують, що його ціна зросте. Не чекаючи на дефіцит доларів у майбутньому, валютні ринки цих країн реагують уже сьогодні: національні валюти нафтових країн падають у ціні.

Ми ж стоїмо по зовсім інший бік від цих країн, адже дешева нафта йде лише на користь нашому торговельному балансу. При тому, що наші основні експортні позиції — сталь, руда та зерно — фактично не дешевшали. Таким чином, наша країна зекономить мільярди доларів через зменшення потреби купувати за валюту енергетичні ресурси. А це значить, що з боку зовнішньої торгівлі нашій валюті нічого не загрожує.

Але торговельний баланс — з яким у нас має бути все краще, ніж зазвичай — це лише одна сторона гривневої історії. Це світла сторона, найбільш вивчена і зрозуміла.

Інша ж сторона — менш зрозуміла, не так достеменно задокументована і тому мало передбачувана — це сторона фінансових рахунків. Два її важливі компоненти — це поведінка українців та іноземних інвесторів/кредиторів.

Якщо з іноземними інвесторами все зрозуміло (їх у нас майже немає), з кредиторами теж є розуміння (вони би може і хотіли втекти з України — але не можуть), то поведінка українців (як населення, так і бізнесу) — це і є найбільш темна сторона гривні.

В українця за останні десятиріччя склалася звичка купувати долари за будь-якої невизначеності. І хоча така звичка не завжди дозволяла зберегти заощадження, але у більшості випадків добре працювала.

Отже, на противагу нашому хорошому торговельному балансу вийшли панічні очікування українців, що призвело до підвищеного попиту на долари. І ця маловивчена сторона сьогодні тягне курс нашої валюти вниз (тобто вгору, якщо послуговуватися цифрами в обмінниках).

Недостатня інформація про темну сторону валют спонукала держави створювати запаси міцності на часи невизначеності — золотовалютні резерви. На щастя, Україна в цьому не є винятком: Національний банк на початок березня накопичив 27 мільярдів доларів таких резервів на чорний день. І ось коли цей день настав, Нацбанк почав їх активно використовувати, продавши з початку місяця більш ніж 2,3 мільярда доларів.

Таким чином, він дає усім зрозуміти: ресурси на гасіння паніки в країні є. Тож ця хвиля паніки скоро закінчиться — і тоді курс гривні буде визначатися знову торговельним балансом країни. А ті, хто скупляв у паніці долари, можуть знову програти, як це було восени 2019 року.

Нацбанк скоро зможе поповнити свої резерви за рахунок грошей від Міжнародного валютного фонду та Євросоюзу. І таким чином підготується до наступних періодів паніки, яких, на жаль, навряд чи вдасться уникнути цього року. Але і вони минуть.