Окупанти вбили чоловіка та старшу доньку Вікторії

Біля села, до якого доїхала родина, шлях їм загородило каміння. Чоловік вийшов та почав його відтягувати. І за кілька секунд авто обстріляли.

Був вибух чи якісь постріли. Мене оглушило. Розлетілося заднє скло. Чоловік крикнув: виходь з автівки!
– пригадала жінка.

Уламок порізав Вікторії голову, вона стікала кров’ю. Побачивши це, її 12-річна Вероніка (донька від першого шлюбу) почала кричати, у неї тремтіли руки й дівчинка вийшла з автомобіля. Вікторія пішла за нею.

«Потім побачила, як вона впала. Коли підійшла ближче, в неї вже не було голови», – пригадала цей жах Вікторія.

Каже, що в машину влучив російський снаряд й спалахнула пожежа.

«Я намагалася зберігати спокій, тримала на руках меншу дочку. Потрібно було знайти безпечне місце», – пригадала жінка.

Вона не бачила більше свого чоловіка Петра, та його мовчання дало зрозуміти – він також загинув.

Автомобіль родини після атаки ворогів / Фото Вікторії

Вікторія з меншою донькою потрапили у полон окупантів

Добу Вікторія та її 1-річна донька намагались вижити – вони ховалися у припаркованій автівці, але почалась стрілянина. Тоді жінка з дитиною втекла у маленьку будівлю, де були солдати. Наступного дня окупанти відвезли її у село Ягідне.

Там вони 24 дні сиділи у підвалі місцевої школи. Люди помирали від браку ліків та без меддопомоги.

Світла не було, тому користувались свічками. Їм бракувало повітря, адже у кімнаті було, за словами жінки, 40 осіб.

 

Від браку руху, у людей кровоточили вени, їм робили пов’язки.

Зараз Вікторія з молодшою донькою у Львові. Жінка відповіла на питання, що б вона сказала людям, які зробили це з її родиною.

«Якби мені дали можливість застрелити Путіна, я б це зробила. Рука б не здригнулася», – відповіла жінка.