ХТО Ж ЗНАВ ЩО ТАК БУДЕ…
У цей день 6 років тому деякі мешканці Луганська із забитими «Русским миром» головами рвонули на референдум. Не всі. Десь 25%.
Одну свою знайому я просив, переконував, благав: не ходіть. А вона «Враг не в Москве, враг в Киеве… олигархи… Главное чтоб без Украины, а там посмотрим… Хуже не будет…»
Зараз і я, і вона не в Луганську. Я утік від «Русского мира» за Дніпро, а Ольга разом із донькою, онуком і зятем улітку того ж 2014-го виїхала до Липецька.
І от скажіть, ну, чому вона не могла зробити так без війни? Продати свою квартиру у Брянці і переїхати до такого милого «Русского мира»? Та хоч до того ж таки Липецька. Чому треба було влаштувати так, щоб до Луганська прийшли озброєні чеченці і козачки у плямистих штанях, а самій рвонути геть з того «раю»? Чому не залишитися будувати «народну республіку»?
Знаю. Знаю, що б вона сказала зараз при зустрічі.
«Та хто ж знав, що так буде? Ми ж хотіли як краще. Ніхто ж не думав, що так станеться».
І правда — вони не думали.
Як не думали їхні брати і сестри по розуму навесні і влітку минулого року. Вони зараз теж розводять руками: «Ми ж хотіли, як краще…»
Драма і трагедія України в тому, що таких повно не лише на Донбасі. Озирніться навколо. На цих стомлених війною і змарнілих від зубожіння. Я від них минулої весни чув практично такі саме слова, що й від Ольги: «Ворог не в Москві, ворог у Києві… олігархи… Головне, щоб без Порошенка, а там подивимося… Гірше не буде…»
Якщо Бог хоче покарати — віднімає розум…
P.S. Друзі, хто ще не в курсі. Закінчив свою крайню книгу, яка називається
«ТАЄМНА ІСТОРІЯ МОСКОВІЇ У ПОРТРЕТАХ ЇЇ ВОЛОДАРІВ»
Таку назву вона має, бо вмістила в себе багато із того, що російські історики намагаються будь-що приховати від загалу; про що ні пересічний росіянин, ні українець навіть не здогадуються.
Більш ніж 50% від мінімально потрібної суми на її видання акумульовано. Якщо у вас є бажання придбати її для своєї бібліотеки за пільговою передплатною ціною — якраз час це зробити. Тим самим ви ще й зможете допомогти книжці побачити світ.