Черчилль, коли виголошував тости, говорив наступне:

«Я вважаю за краще не бажати нікому ні здоров’я, ні багатства, бажати лише везіння!
Адже більшість тих, хто був на Титаніку були і здоровими і багатими.
Але везучими виявилися далеко не всі з них»

Можливо, ви знаєте, що керівник однієї з великих компаній вижив в атаці 11 вересня в Нью Йорку, тому що повів свого сина перший раз в дитячий сад.

Інший хлопець залишився живий, оскільки була його черга йти за пончиками.

Одна жінка спізнилася, тому що її будильник НЕ продзвенів вчасно.

У когось не заводилася машина, а хтось повернувся, щоб відповісти на телефонний дзвінок.

У іншого дитина тягнула гуму і не був готовий вчасно.

Один не міг зловити таксі.

Те, що особливо вразило мене, це чоловік, який надів того ранку нові туфлі, добирався до роботи різними засобами, але перш ніж потрапити туди, заробив на нозі мозоль.

Він зупинився в аптеці, щоб купити лейкопластир! Ось чому він зараз живий.

Тепер, коли я опиняюся в заторі, не встигаю на ліфт, повертаюся, щоб відповісти на телефонний дзвінок …
Коли трапляються всі ці дрібниці, які дратують мене, я думаю про себе, що це саме те місце, де Бог хоче, щоб я перебував в даний момент.

Наступного разу, коли вам здасться, що ранок йде не так, діти одягаються повільно, ви не можете знайти ключі від машини, стоїте на кожному світлофорі, не турбуйтеся і не виходьте з себе…”

Везіння вам!