Туалет на вулиці і вигрібна яма: Чому жителі Збоїщ у Львові змушені самі прокладати каналізацію

Туалет на вулиці і вигрібна яма: Чому жителі Збоїщ у Львові змушені самі прокладати каналізацію

Чому місто безкоштовно не проводить каналізування у мікрорайоні? Скільки коштує самостійно прокласти каналізацію? Та як у Львові видають технічні умови на приєднання до міської каналізаційної мережі?

Поки  у Львові «під вибори» одночасно ремонтують 13 вулиць, у місті досі є мікрорайони, які частково або повністю не мають каналізації. Наприклад,  Збоїща, що у Шевченківському районі.

Туалет на вулиці, замість каналізації – вигрібна яма, з якої регулярно потрібно викачувати нечистоти, і роблять це, звісно, не безкоштовно. Такі реалії життя у мешканців Збоїщ.

«Ми живемо в особняку. Виливати відходи на город – то не вихід, то для цивілізації зовсім не підходить. Нам потрібна каналізація, водопровід», – каже у коментарі Galnet мешканка мікрорайону Збоїща Галина Горбаль.

Більше про те, як місцеві дають собі раду без каналізації та як самостійно вирішують комунальні виклики, – дивіться у сюжеті нижче.

Десятки років мешканці Загірної писали колективні та індивідуальні звернення з вимогою каналізувати вулицю, щоб їх могли приєднати до міської каналізації, але коли зрозуміли, що від міста допомоги годі чекати, вирішили власними силами провести каналізування вулиці.

«Коли нам повідомили, що дорожнє покриття нашої вулиці цьогоріч капітально ремонтуватимуть, ми зрозуміли, що другого шансу зробити каналізацію не буде. І ті сусіди, в яких досі немає каналізації, вирішили зробити її власним коштом і силами», – розповідає Galnet місцева жителька Олеся Дацко.

Чи насправді цього року ремонтуватимуть вулицю Загірну журналістка Galnet дізнавалася у голови Шевченківської районної адміністрації Надії Банах.

«Зараз ведуться ремонті роботи зі заміни водопроводу на вулиці Загірній. Замовником робіт є «Львівводоканал». Районна адміністрація оголошувала тендер, який вже відбувся. Перевіряємо документацію, яку подали учасники. Після визначення переможця, районна адміністрація почне ремонт вулиці Загірної. З переможцем тендеру буде укладений договір і розпочнуться роботи цього року, а завершаться – наступного. Чому так? Тому що після робіт водоканалу повинен пройти певний період, щоб стабілізувався ґрунт».

Місцеві кажуть, ситуація ускладняється ще й тим, що люди живуть на частково насипному валу.

 «Я живу на краю того берега, то все зсувається, ніхто на то не звертає уваги. А як була заблокована траса, то тут неможливо було проїхати. Треба той берег підперти якось», – бідкається Галина Горбаль.

Утім, голова Шевченківської районної адміністрації такої небезпеки не бачить.

«Мешканці мали б зрозуміти, що вони своїми парканами, напевно, зайшли на частину дороги, і розширення дороги буде можливе лише тоді, коли мешканці заберуть свої паркани чи гаражі. Гори там ніхто не буде підпирати, бо вона не зсувається. Після заміни теплових мереж, ми почнемо роботи з облаштування вулиці, прокладемо плитку. Вулиці Нагірна та Розточчя цього року ремонтуватись не будуть», – пояснила Надія Банах.

 

Повернімося до каналізування. Місцеві кажуть, перед тим, як отримати дозвіл на це, потрібно пройти усю бюрократичну процедуру і витратити немалі кошти.

«Кожен мешканець мусить заплатити за зйомку проєктування, це приблизно 2-3 тисячі гривень. Але найбільше, що мене вразило, це те, що технічні умови на під’єднання до каналізації, попри те, що цю трубу ми прокладаємо своїм коштом, кожному мешканцю рахують окремо. І виходить, що кожен має заплати майже 1400 гривень за технічні умови, які для цих 10 людей будуть ідентичними. Тобто, ми маємо заплатити майже 14 тисяч гривень за 10 копій», – обурюється Олеся Дацко.

Фото: Galnet

Жінка каже, їм пояснили, якби вони були садовим кооперативом, технічні умови були одні для всіх, а у їхньому випадку це неможливо.

«Тобто, рейдери, які на Голоско по 9,5 гектарів віджимають території, вони платять за одні технічі умови, а далі вони прокладають приватну каналізацію і все», – розмірковує Олеся Дацко.

 

Як пояснив у коментарі Galnet директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Олександр Одинець, більшість мешканців вулиці Загірної є абонентами центрального водовідведення. Місто забезпечує проведення центральної каналізації, а індивідуальні під’єднання здійснюють самі мешканці.

«У нас є програма каналізування неканалізованих районів, ми більшу частину програми уже виконали. Ми каналізували вулиці у Личаківському, Залізничному районах. До прикладу, каналізували вулицю Тракт Глинянський. Коли місто прокладає центральну каналізаційну мережу, ми рекомендуємо мешканцям приєднатись до центральної мережі, але ми не можемо їх примусити, декому, можливо, вигідніше мати локальне відведення стоків», – припускає Одинець.

І додає:

«Технічні умови на приєднання платні, це вимога чинного законодавства. Чи це будинок, чи промисловий об’єкт, який приєднується до централізованого водопостачання або каналізування, він має виготовити технічні умови на приєднання, оплатити їх і тоді приєднатися».

Фото: Galnet

У мікрорайоні Збоїща є вулиці Розточчя, Нагірна та Загірна. Частина з них повністю не каналізовані. 26 червня цього року відбулись збори громади за місцем проживання, мешканці вирішили, що у місячний термін міська рада мала надати план каналізування вулиць.

«Серед наших вимог було надати у місячний термін план каналізування наших вулиць, тому що це питання санітарної безпеки. Але  дотепер жодної відповіді на це звернення не було. Шевченківська РДА кинула на «Львівводоканал», той вирішує питання про виділені кошти. Чи розробляє схеми каналізування? Ні! Вони виконавці. Таким чином маємо замкнуте коло», –  коментує Олеся Дацко.

 

На момент виходу цього матеріалу мешканці мікрорайону Збоїща оплатили усі 10 технічних умов.

«Я, коли забирала ті техумови, спитала, чи їх складала адекватна людина, і чи вона була на місці. На що працівниця сервісного центру набрала мені технічний відділ, де я поспілкувалася з панею, яка готує техумови. Вона мені пояснила, що «в районі» – це не чітка прив’язка, а зазначення назви колектора. Його у «Львівводоканалі» називають «Розточчя». На запитання, чи знає пані, що цей колектор біля нас пролягає на вулиці Мурованій-Загірній, вона сказала, що це не має ніякого значення, бо місце приєднання буде вирішувати проєктант. На запитання, що у техумовах вказано «в районі вулиці Розточчя», то це де, пані відповіла, що це може бути і в радіусі 500 метрів від вулиці Розточчя. На запитання, яка норма закону таке визначає, мені не відповіли. Я не повертала ці техумови. Бо нам горить. З того всього просто страшно. Якщо техумови усім так видають, то дивно, як система водогонів і каналізації у Львові досі витримує, і чи не рване вона колись….», – каже Олеся Дацко.